Широкого резонансу набула Міжнародна наукова конференція «Міжрелігійний діалог та його вплив на суспільство, політику, бізнес, культуру», організована соціально-гуманітарним факультетом Західноукраїнського національного університету. Цьому сприяли широке представництво організаторів і учасників наукового форуму із потужних освітніх закладів України (класичні університети Києва, Донецька, Полтави, Чернівців, Прикарпаття, Волині, Львова, Кременця, Тернопілля, вищі духовні семінарії, університети культури і мистецтв, телекомунікацій, академії друкарства) та зарубіжжя (Католицького університету в Ружомберку (Словаччина), Вищої школи управління й адміністрування (Польща), Університету Сласкі в Катовіце (Польща), Університету Пряшів (Словаччина), Вищої школи управління в Хелмі, Університету Святої Елізабети (Словаччина), Грузинського технічного університету), Міжнародних культурно-освітніх асоціації (м. Чикаго, США) та Центрів міжрелігійного та міжконфесійного діалогу («Лібертас»), представників духовенства, релігійних організацій, державних органів влади.Співорганізаторами конференції були Центр міжрелігійного та міжконфесійного діалогу «Лібертас»,Донецький національний університет імені Василя Стуса, Національний університет «Полтавська Політехніка імені Юрія Кондратюка», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Католицький університет в Ружомберку (Словаччина), Вища школа управління й адміністрування (Польща).Відкрив конференцію ректор Західноукраїнського національного університету Андрій Крисоватий, котрий наголосив, що сучасний світ – це простір відкритого діалогу із представниками інших культур, традицій, релігій. Мета такої комунікації – побудувати мирне та цивілізоване суспільство, де ніхто не буде переживати страх втратити свою ідентичність, але водночас не буде місця для дискримінації та образ. Комунікацію можна вважати головним принципом взаємодії людства, адже сучасне масовізоване інформаційне суспільство дедалі більше вимагає нових видів, способів та можливостей комунікації, а релігійна комунікація належить до базових, фундаментальних способів спілкування. Тому діалог, а особливо міжконфесійний та міжрелігійний є надважливим сьогодні. Релігія є тим феноменом, котрий зачіпає найсокровенніші «ділянки» людини, і саме через спілкування у духовно-релігійній площині ми можемо навчитися довіряти іншим, прощати та будувати відносини на сильних підвалинах. Потужним меседжем і настановою на роботу конференції стали сказані Андрієм Ігоровичем слова Святого Августина: «Бажаю, щоб у важливих речах була єдність, в сумнівах – свобода, але у всьому – любов».Знаково, що активну участь в обговоренні нагальних проблем конференції прийняли представники духовенства основних релігійних течій України, демонструючи глибоку толерантність, виваженість, готовність до діалогу і співпраці. У своєму зверненні до присутніх архієпископ Тернопільський і Кременецький Української Православної Церкви Владика Нестор відмітив важливість внесення в світську освіту релігійно-духовного спрямування, співпраці з Церквою, котра завжди була фундаментом Свободи, Гідності, Правди та попри зміну історичних епох, форм комунікацій із суспільством та державою, залишалася духовним провідником української нації. Він високо оцінив відкриття нової освітньої програми «Соціальна теологія» в Західноукраїнському національному університеті як продовження традицій класичної освіти найвищого ґатунку. Підняті Владикою проблеми взаємозв’язку національної та релігійної ідентичності (особливо унікальний самобутній феномен Запорізької Січі, устрій якої був побудований за принципом Афонського монастиря) одержали широкий резонанс і відлуння в подальших обговореннях учасників наукового форуму.Своїми рефлексіями-роздумами про діалог як засіб, за допомогою якого ми покликані вирішувати наші розбіжності, сприяти стійкості, боротися проти упередженості та нетерпимості поділився з присутніми синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ отець доктор Віталій Козак. Він виділив основні маркери побудови українського суспільства ХХІ століття та значення релігійних феноменів у його культурі. Наповненні духовними настановами були слова ректора Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосипа Сліпого отця Івана Римара про діалог як зустріч з Творцем, котрий першим діалогує з людиною та його заклик до зрозуміння і усвідомлення внутрішнього духовного стану студентів-іноземців в нашому християнському середовищі. У культуротворчому тандемі з поглядами духовних осіб учасників конференції прозвучав виступ начальниці Департаменту культури і туризму Тернопільської ОДА Світлани Байталюк, котра відзначила значимість даного форуму як можливість створення ще однієї об’єднавчої платформи, адже на Тернопіллі активно функціонують 1743 релігійні організації, 25 релігійних конфесій, напрямків і течій. Тому таким важливим є справжній діалог, який має на меті пошук порозуміння між сторонами, які мають інше або й протилежне бачення тієї самої справи та живе спілкування між ними.Натхненної плідної праці, світлих думок, почуттів і прагнень побажав учасникам міжнародної конференції директор Інституту релігії та суспільства УКУ, Директор Центру міжрелігійного та міжконфесійного діалогу «Лібертас» доктор богослов’я Тарас Дзюбанський, наголосивши на багатовимірності діалогу, реалізації принципу «єдність – в розмаїтті» через прийняття загальних людських цінностей та принципів (добра, поваги, розуміння, підтримки) та взаємної співпраці у соціальній сфері.Об’єднавчим моментом конференції слугувало звучання різних слов’янських мов у роботі пленарного засідання. Так привітання словацькою мовою заступника декана Теологічного інституту Католицького університету в Ружемберку Мартіна Тарая виявились настільки зрозумілі учасникам, що фактично не потребували перекладу, а його присутність уможливила практичні кроки для подальшого узгодження тісної міжнародної співпраці наших освітніх закладів, перспективи живого діалогу та обміну досвіду навчання для студентів, створення міжнародних навчальних програм із вивчення міжрелігійного діалогу.На унікальність нової освітньої програми «Соціальна теологія», започаткованої в ЗУНУ, котра дозволяє студентам поглиблено дізнатись про християнську теологічну традицію, раціонально осмислювати явища духовної реальності і як theologia prima може стати перспективним майданчиком міжрелігійного діалогу вказав Микола Лагодич, представник потужної теологічної школи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.До вітань учасникам конференції долучились представники викладацько-професорського складу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету «Полтавська Політехніка імені Юрія Кондратюка» та низка інших закладів вищої освіти, котрі є давніми партнерами Західноукраїнського національного університету. Конструктивний формат пленарного засідання конференції, її емоційно-логічне спрямування визначалося роботою модераторів – декана соціально-гуманітарного факультету ЗУНУ, доктора історичних наук, професора Оксани Гомотюк та професора кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності ЗУНУ доктора педагогічних наук Юрія Щербяка. Саме завдяки їм науковий форум протікав «на єдиному диханні», коли не відчувається біг часу, що особливо відмітили наші іноземні партнери. До речі, про інтенсивність роботи конференції, актуальність і важливість розглянутих питань, емоційно-позитивне налаштування її учасників засвідчує той факт, що протягом роботи конференції в он-лайн режимі зв’язку були не лише учасники з різних куточків України, а й з-закордону, навіть попри істотну різницю часового поясу. Так, як зазначила віце-президент Міжнародної культурно-освітньої асоціації із м. Чикаго (США) Олена Сайтс, хоча у них четверта година ранку, вона із глибоким зацікавленням була он-лайн присутньою на науковому зібранні і поділилась досвідом діяльності релігійних організацій в США, їх співпраці з державними інституціями в напрямках охорони здоров’я, благодійної діяльності в хоспісах, медичних клініках, у вирішенні проблем наркоманії, дитячого ожиріння, психічних захворювань та різних соціальних питань.Вдалим було поєднання тематики і черговості виступів на пленарному засіданні українських і зарубіжних науковців. Почергове звучання в залі української, польської, словенської, англійської мови створювало особливу діалогічну атмосферу та дозволило конструктивно обговорити основні засади побудови міжрелігійного діалогу в Україні, боротьбу зі стереотипами, повагу до інших релігій та їх представників, перспективи особистісного розвитку та збереження ідентичності.Основні моменти виступів багатьох присутніх вдало акцентували презентації точно, влучно і скрупульозно дібраних матеріалів. Зокрема виступи Марека Рембєжа, професора Сілезького університету в Катовіцах (Польща), Миколи Лазаровича, почесного професора Західноукраїнського національного університету, учасника бойових дій російсько-української війни, Ondrej Štefaňak професора Університету Костянтина Філософа в Нітрі (Словаччина). Жваве обговорення викликали презентовані напрацювання професора кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності ЗУНУ Ірини Шкіцької та наповнені глибоким філософським сенсом міркування професора кафедри психології та соціальної роботи цього ж закладу Анатолія Фурмана. Цікавими були доповіді про вплив християнства як державної релігії на розвиток Грузії докторантки програми археології Грузинського технічного університету Нестан Ґуґішвілі та аналіз впливу католицизму в історії міста Кременчука доктора історичних наук, професора Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Володимира Маслака. «Від небуття до розквіту», – так священник Robert Rosa із Щецина охарактеризував організацію і діяльність української греко-католицької церкви на своїх теренах. Логічним продовженням виступу професора греко-католицького богословського факультету Пряшівського університету (Словаччина) Пaвела Данчака, члена наукових рад провідних закладів вищої освіти Словаччини, зокрема університетів у Ружемберку, Пряшеві, Братиславі стосовно відображення етичних та соціальних проблем у контексті релігійного діалогу, стали міркування про релігійну етику та бізнес у виступі Юрія Палехи, доктора історичних наук, профeсора кафедри інформаційно-аналітичної діяльності та інформаційної безпеки (Національний транспортний університет, м. Київ). Своїми напрацюваннями з даної тематики поділились доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри інформаційної системи управління, Донецького національного університету імені Василя Стуса Ольга Анісімова, професор Папського університету Івана Павла ІІ в Кракові Władysław Kądziołka, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства, Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Вощенко та професор теологічного факультету Католицього університету (Словаччина) Zuzana Budayová.Варто відмітити і активну участь студентської молоді у зібранні, зокрема яскравий, емоційний і водночас логічно виважений виступ студентки магістратури спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Лілі Крисоватої про міжконфесійні відносини в глобальному комунікаційному просторі. Вміння глибоко аналізувати, співставляти, проводити аналогії, робити власні ґрунтовні висновки і презентувати результати своїх досліджень засвідчує високий науковий рівень наших молодих науковців.Важливим моментом конференції була презентація колективної монографії «Культура в духовному житті слов’янських народів», котру представили доктор педагогічних наук, професор Католицького університету в Ружомберку (Словаччина) Амантіус Акім’як та доктор педагогічних наук, професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності Західноукраїнського національного університету Юрій Щербяк. Загалом, у межах роботи Міжнародної конференції учасники говорили про міжрелігійний діалог у соціокультурному вимірі, проблеми релігійної ідентичності: витоки і сьогодення, внесок релігійних конфесій у збереження духовно-культурної спадщини, вплив міжрелігійного діалогу на вирішення воєнних конфліктів і суспільних проблем у ХХІ ст., релігійну етику та бізнес: реалії та перспективи, роль духовенства у міжрелігійному діалозі, участь політиків, бізнесменів, діячів науки та культури у міжрелігійному діалозі, міжконфесійні та міжцерковні відносини у контексті світового християнства, релігійну толерантність як імператив сучасності, соціальну складову діяльності релігійних організацій, паломницький туризм як тренд доби постмодернізму, міжрелігійний діалог чи діалог культур: погляд із ХХІ століття.Можна констатувати, що робота Міжнародної наукової конференції «Міжрелігійний діалог та його вплив на суспільство, політику, бізнес, культуру» виявилась плідною та ефективною. Підсумовуючи, декан соціально-гуманітарного факультету Оксана Гомотюк висловила сподівання, що всі напрацювання науковців стануть новим поштовхом для подальшої плідної й ефективної діяльності, а організована наукова конференція на соціально-гуманітарному факультеті Західноукраїнського університету за підтримки університетів-партнерів, є підтвердженням тісної міжнародної співпраці та відкриває нові можливості до укладання перспективних угод, налагодження подальших науково-практичних зв’язків та зміцнення дружніх стосунків, розвитку діалогу.
