Місце журналіста та журналістики серед постійних глобальних, навіть тектонічних змін останнього часу і ким є журналіст сьогодні – таким можна визначити лейтмотив конференції.
Роботу конференції розпочала виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик, яка зауважила, що сучасний журналіст окрім відомих навички чотирьох «К»: критичне мислення, комунікації, командна праця, креативність у розв’язанні проблем (Т. Вагнер, Т. Дінтерсміт «Мистецтво навчати») має вміти значно більше. І сьогодні освітянам у сфері журналістики, щоби бути готовими до можливих прогнозів, названих ще кілька років тому на одній із найбільших хакерських конференцій (Chaos Communication Congress) щодо трьох журналістських професій майбутнього: журналіст-хакер (який використовуватиме усі можливі програми під час журналістських розслідувань; репортер з обробки даних (який аналізуватиме великі обсяги даних, щоб дослідити складні питання; інженер спільнот (який створюватиме програми та алгоритми, що допомагатимуть людям обмінюватися інформацією), постійно слід відстежувати та аналізувати:
1. як розвиток нових технологій змінює редакційні ньюзруми;
2. як глобальні зміни (як політичні, так і технологічні) у світі змінюють правила: йдеться про ставлення до базових демократичних прав та свобод, зокрема, до свободи слова та свободи самовираження, а також права на приватність;
3. де місце журналіста та журналістики серед постійних глобальних, навіть тектонічних змін останнього часу; і ким є журналіст сьогодні;
4. як змінюються нові молоді покоління в питаннях сприйняття інформації та засвоєння нових знань.
Діана Дуцик запропонувала поняття інноваційності не зводити лише до нових технічних інструментів, а поглянути на це питання дещо ширше, хоча б у розрізі трьох аспектів: методологічному (тобто як ми навчаємо?); змістовному (чого ми навчаємо?); етичному (на яких принципах та цінностях ґрунтується і навчання і професія журналіста в сучасному світі).
Більше тут: https://cutt.ly/3wPauD9R.
У такому руслі був вибудований хід конференції. Основними панельними дискусіями були:
1. Вища журналістська освіта та інновації: які нові методи роботи є дієвими. Особливості навчання покоління Z. Ключовими спікерами були Ольга Бершадська (Саксонський центр дидактики вищої школи, Німеччина), Лоренс Солкін (Laurence Solkin, Лондонський міський університет, Велика Британія).
2. Онлайн-інструменти та гейміфікація у викладанні практичних дисциплін. Ключові спікери: Парасковія Дворянин (Львівський національний університет ім. І. Франка), Армінас Варанаускас (експерт з гейміфікації освіти, Литва).
3. Штучний інтелект, VR, AR, у вищій журналістській освіті: можливості та ризики. Ключові спікери: Анастасія Гринько (Університет прикладних наук та мистецтв Люцерна, Швейцарія), Мааріт Яаккола (Maarit Jaakkola, Гетеборзький університет, Швеція).
До дискусій також долучились викладачі українських факультетів та кафедр журналістики, а також експерти у сфері медіа, технологій та освіти.
