“Почніть робити те, що потрібно. Потім робіть те, що можливо. І ви раптом виявите, що робите неможливе” (Св.Франциск Асізський)

Нам не вперше мати справу з ордою. Однак сьогодні ХХІ ст. Ми недавно згадували загиблих героїв Майдану. Вони стали Небесною Сотнею, зокрема й за те, щоб Україна нарешті навіки втілила гасло «Геть від Москви!».

І ось знову… десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи Україну. Захисники, які отримали поранення в боях, перебувають у військових шпиталях. Знову гинуть найкращі українці, цвіт нації.

Сьогодні нікому не вдасться сховатися, втекти, бо тікати нікуди: навіть “безпечна і далека” Західна Україна переживає повітряні нальоти та атаки ДРГ. Як ніколи ми маємо бути згуртовані. Ми повинні створити надійний тил, не піддаватися на гібридні провокації ворога, на дезінформацію. Наша армія сильна! Наша армія мужня! Такими маємо бути й ми. Наші солдати мають відчути, що за ними теж стоїть сила — сильний духом, єдиний український народ!