Людина для держави чи держава для людини?
Щастя – це результат чи процес?Що спільного між «повнотою щастя» і «повнотою влади»?
Нотатки, роздуми та рефлексії викладачів та студентів СГФ після участі у Четвертому Національному круглому столі «Щастя як мета», який відбувся 26 жовтня 2020 року у місті Чернівці.
Національний круглий стіл проводиться в рамках Національного Форуму «Трансформація України» Центром досліджень політичних цінностей та Міністерством культури та інформаційної політики України у співпраці з Українським дослідницьким соціальним консорціумом. Це проект, спрямований на єднання нації та просування прогресивних світоглядних цінностей.
Сьогодні людство переживає не прості часи: пандемія, військові конфлікти, фінансова нестабільність та ін. Соціум – це єдина система, у якій все взаємопов’язне та взаємоспричинене. Попри тисячолітній досвід людства, усе ж досить інертними залишаються процеси рефлексії безглуздості військових конфліктів, маніпуляцій у політичній та фінансовій сфері. Але серед негараздів та проблем, як глобального так індивідуального характеру, люди знаходять потенціал та можливість відчувати себе щасливими.
Держава починається з людини, наскільки себе громадянин буде почуватися внутрішньо комфортно, щасливо, настільки він буде повноцінно віддавати себе соціуму та творити навколо себе гармонію.
Учасники круглого столу цікаво та різноаспектно дискутували про феномен «щастя». Зачіпали філософський, ментальний, історичний, політичний, соціологічний, психологічний, соцієтальний, фізіологічний аспекти щастя. Багато думок та ідей звучало про те, що таке власне щастя, яким воно буває, як навчитись його відчувати, чи це є процес чи результат, чи можливо спровокувати зовнішніми інтервенціями щастя, чи це глибоко індивідуальний стан.
Ділячись враженнями після Національного круглого столу, студенти групи ПС 31 зауважили наступне:
Діана Бойко: «Щастя – поняття, яке живе глибоко у нас і для кожного воно різне. Ми самі творці свого щастя, і тільки нам вирішувати, чи ми будемо щасливі, чи ні».
Марія Пиняга: «Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму. Проте, кожна історична епоха створює, так би мовити, змістові компоненти щастя, загальні орієнтири його відчуття. Для щасті насправді багато не потрібно, але треба вміти його внутрішньо відчувати».
Марія Бурдинська: «Таке цікаве і водночас для кожного різне поняття щастя. Ми щасливі, коли нам добре, нас нічого не турбує і не болить. Але наше індивідуальне щастя має посилюватись колективними проявами щастя, тоді настає відчуття повноти та гармонії».
Лілія Попіль: «Так багато про щастя, я давно не слухала. Є багато людей в світі із своїм нещастям та ще більше є щасливих. Ми всі такі різні, але всі хочемо одного – бути щасливими. Тому у кожного свій рецепт. Для когось – це здоров’я, для когось – діти, для когось – успішний бізнес. Попри те, я зрозуміла, що бути щасливим теж треба вміти».
Українська держава має всі шанси та можливості стати процвітаючою, а її громадяни щасливими. Для цього варто переосмислити стратегічну компоненту національної ідеї, перенаправити її у русло творення щастя – індивідуального та колективного.
